ШКП "Територія успіху": Сторінка вчителя економіки

Подорож країною Економічних Чудес

Умови гри. Дві команди вибирають собі назви, пов’язані з економічною тематикою, а потім по черзі кожен член команди кидає кубик з певною кількістю чисел на грані і команда пересувається по ігровому полю. Але команда зможе просуватися вперед при умові правильної відповіді на задане вчителем питання відповідно до цифри, яка випала.

Відповідно до рівня складності питання поділені на три групи: І група «Економічні терміни», ІІ гр.. – «Економічні закони та формули», Ш гр.. – «Економічні графіки». Якщо гравцю випаде число 1 або 2, то йому дістається питання з теми «Економічні терміни» (за правильну відповідь команда просувається на 1 крок вперед), якщо число 3 або 4 – питання з теми «Економічні закони та формули» (за правильну відповідь команда просувається на 2 кроки вперед), якщо число 5 або 6 – питання з теми «Економічні графіки» (за правильну відповідь команда просувається на 3 кроки вперед).

Команди чекають несподіванки. Деякі квадратики з числами зафарбовані. Якщо команда потрапляє на такий кружечок вона повертається на один крок назад.

Перемагає та команда, яка першою дійде до фінішу, відповівши на всі запитання поставлені вчителем.

І. «Економічні терміни»

1.Дивіденди. (Догоди, які отримують власники акцій).

2.Капітал. (Один із факторів виробництва, представлений машинами, обладнанням, устаткуванням, що використовується у виробництві)

3. Імпорт. (Товари та послуги з інших країн)

4. Маркетинг. (Бізнесова діяльність, що пов`язує виробника і споживача)

5. Інфляція. (Зростання цін, в процесі якого відбувається знецінення грошей)

6. Бюджет. (Фінансовий план, що відображає доходи і видатки за певний період часу)

7. Акциз. (Податок, яким обкладається продаж окремих продуктів, наприклад, тютюнових виробів)

8. Рента. (Дохід власника землі)

9. Ціна. (Грошовий вираз вартості товарів чи послуг)

10.Патент. (Монопольне право використання продукту або ідеї протягом певного часу.)

ІІ. «Економічні закони та формули»

1. Закон пропозиції. (Величина пропозиції на ринку перебуває в прямій залежності від цін на товари та послуги.)

2. .Другий закон Госсена. (Має існувати рівність граничних корисностей на одиницю ціни кожного товара)

3. Перший закон Госсена (Закон спадної граничної корисності). (У процесі збільшення кількості споживаного товару або послуги його корисність від споживання кожної додаткової одиниці зменшується.)

4. Закон Оукена. (Втрати ВВП дорівнюють 2,5%, якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1%.)

5. Закон пропозиції (Величина пропозиції на ринку перебуває в прямій залежності від цін на товари та послуги.)

6. Рівняння ринкової рівноваги (Q_D=Q_S_, Q_D– величина попиту, Q_S – величина пропозиції)

7. Формула простого відсотка. (S=P (1+n i) , де S- сума через певний термін, P – сума вкладу, n – термін вкладу, i – відсоткова ставка)

8. Формула складного відсотка. ((S=P (1+ I )ⁿ , де S- сума через певний термін, P – сума вкладу, n – термін вкладу, i – відсоткова ставка)

9. Формула Фішера. (PQ=MV, P – рівень цін, Q – обсяг виробництва, M – кількість необхідних для обміну грошей, V – швидкість обігу грошей)

10. Рівняння бюджетної лінії. ( I=P_xX + P_YY, де I- величина грошового доходу споживача, P_x– ціна товару Х, X,Y - кількість товару X і Y, P_Y – ціна товаруY)

ІІІ. «Економічні графіки»

(На цьому етапі учням необхідно пояснити економічні залежності, які ілюструють відповідні графіки)

1. Крива Лаффера. (Крива показує залежність податкових надходжень від податкових ставок)

2. Крива виробничих можливостей. (Це геометричне місце точок поєднання альтернативних кількісних значень двох благ, які могли бути вироблені за повного використання всіх наявних ресурсів.)

3. Крива байдужості. (Крива байдужості показує всі можливі комбінації споживання двох товарів, які надають споживачу рівну загальну корисність.)

4. Бюджетна лінія. (Це графічне зображення всіх можливих поєднань покупок двох товарів за даної величини грошового доходу споживача і сформованого рівня цін на ці товари.)

5. Крива попиту. (Крива попиту ілюструє закон попиту: якщо ціна якогось товару підвищується, попитом користується менша кількість цього товару.)

6. Крива пропозиції. (крива пропозиції ілюструє закон пропозиції: зі збільшенням ціни обсяг пропозиції зростає, а внаслідок зниження її – падає.)

7. Графік визначення умов максимізації прибутку.(Ілюструє залежність граничних витрат від граничного доходу: доки граничні витрати нижче граничного доходу, фірма може нарощувати виробництво.)

8. Карта байдужості. (Це множина кривих байдужості, кожна з яких характеризує різний рівень корисності.)

9. Крива Лоренца – (Показує, яку частину сукупного доходу в країні отримує частка високодохідних і низько дохідних сімей).

10. Крива Філліпса – (Крива, що відображає зв`язок між рівнем безробіття і річним темпом зростання рівня цін).

Інтелектуальна гра «Слабка ланка»

Вчитель.

В ефірі гра «Слабка ланка» (знайомство з учасниками і правилами гри).

Гра складається з 6 раундів і фіналу «Віч-на-віч».

І раунд (8 питань, 8 учасників)

1. Установа, діяльність якої забезпечує купівлю-продаж цінних паперів. (Фондова біржа)

2. Управляють ( за дорученням) майном, укладають (за дорученням) кошти клієнтів у цінні папери, сплачують власникові майна або грошей частину одержаного доходу. (Трастові товариства)

3. Фінансово-кредитні установи, які обслуговують рух капіталів і грошей. (Банки)

4. Зобов`язання продавця здійснити постачання певної кількості товару певної якості в зазначений термін.(Форвардна угода)

5. Штатний працівник біржі, діяльність якого полягає в обслуговуванні членів і гостей біржі, тобто в оформленні угод продавцями і покупцями цінних паперів. (Маклер)

6. Банківські операції, спрямовані на залучення коштів. (Пасивні)

7. Придбання права купити або продати в майбутньому товар за певною ціною, яка визначена товарною біржею. (Ф`ючерсна угода)

8. Асоціація торговців, які об`єднаються з метою впорядкування торгівлі та полегшення торговельних операцій. (Товарна біржа)

Час вийшов. Хто переоцінив свої можливості? Хто повинен піти? (Виходить з гри той, у кого менше балів. При однаковій кількості балів вибирають голосуванням тих, хто залишиться.)

ІІ раунд (14 питань, 7 гравців)

1. Видача державними органами дозволу на ввезення і вивезення певних товарів. (Ліцензування)

2. Процес розширення й прискорення націоналізації економіки, на основі якого формується єдине цілісне світове господарство. (Глобалізація)

3. Універсальний акциз, що міститься в ціні всіх товарів. (ПДВ)

4. Безробіття, яке виникає у зв`язку з постійною плинністю трудових ресурсів. (Фрикційне)

5. Як називається чергування підйомів і спадів? (Економічний цикл)

6. Загальна ринкова вартість усіх готових товарів і послуг, вироблених в країні протягом року. (ВНП)

7. Сума витрат, здійснених громадянами і фірмами країни для придбання реальних активів і цінних паперів в інших країнах. (Вивіз капіталу)

8. Якими показниками вимірюється інфляція? (Рівень та темп інфляції)

9. Міжнаціональна валютно-кредитна установа. (Міжнародний валютний фонд)

10. Частина економіки країни, повністю контрольована державою, урядом. (Державний сектор)

11. Ринкова вартість металу в монеті. (Дійсна вартість)

12. Найнижча заробітна плата, яку підприємці на законних підставах виплачують за годину роботи. (Мінімальна заробітна плата)

13. Ринок, на якому є лише декілька покупців. (Олігопсонія)

14. Кількісний ліміт, що вводиться країною, на ввезення товару з інших країн протягом певного періоду. (Імпортна квота).

Ш раунд (12 питань. 6 учасників)

1. Ціна за використання землі та інших природних ресурсів. (Рента)

2. Зниження загального рівня цін в економіці країни. (Дефляція)

3. Сума перевищення витрат уряду над його доходами. (Дефіцит бюджету)

4. Сукупність усіх зайнятих і всіх безробітних. (Робоча сила)

5. Річний відсоток зростання загального рівня цін. (Рівень інфляції)

6. Спеціальний зовнішній вигляд, назва, особливий символ, за яким розпізнаються товари, послуги або компанії. (Торгова марка)

7. Захист від фінансових витрат, який досягається розподілом ризику.(Страхування)

8. Виробництво у певному регіоні або країні певних видів продукції. (Спеціалізація)

9. Ринок за умов досконалої конкуренції. (Вільний ринок)

10. Відмова від обмежень у міжнародній торгівлі. (Вільна торгівля)

11. Одна чи декілька осіб, що проживають разом і функціонують як одна економічна одиниця. (Домашнє господарство)

12. Мережа доріг, портів та електростанцій тощо, які забезпечують роботу всієї економіки. (Інфраструктура)

Сильний повинен піти, щоб краще було грати тим, хто залишиться. Будьте уважні.

IV раунд (5 гравців, 10 питань)

1. Той, хто позичає гроші іншому. (Кредитор)

2. Суперництво між виробниками. (Конкуренція)

3. Ступінь задоволення потреб споживачів в процесі споживання конкретних товарів. (Корисність)

4. Здійснює посередницькі операції від свого імені і за власний кошт. (Дилер)

5. Обчислення майбутньої вартості коштів, які інвестуються сьогодні. (Дисконтування)

6. Товари, які характеризуються спільним споживанням і неможливістю вилучення з процесу споживання тих, хто за них не сплачує. (Громадські товари)

7. Основне джерело надходжень до державного бюджету. (Податки)

8. Збільшення номінальних доходів залежно від зростання цін. (Індексація)

9. Ринкова ціна акції на фондовому ринку. (Курс акцій)

10. Придбання банками дорогих машин й обладнання і здавання їх в оренду. (Фінансовий лізинг)

Від кого відвернулася удача? Для кого прозвучав останній дзвінок?

V раунд (4 гравці, 8 питань)

1. Форма кредитування оборотного капіталу (сировини, напівфабрикатів). (Факторинг)

2. Процес безпосереднього впливу людини на природу з метою створення економічних благ. (Виробництво)

3. Співвідношення результатів виробництва і витрат ресурсів на їх виробництво. (Ефективність виробництва)

4. Спосіб суспільної організації виробництва та споживання товарів і послуг. (Економічна система)

5. Відношення між людьми стосовно привласнення матеріальних благ і виробничих ресурсів. (Власність)

6. Те, за допомогою чого людина обробляє предмет праці, впливаючи на нього.(Знаряддя праці)

7. Продукти, вироблені не для власного споживання, а на продаж. (Товар)

8. Можливість перетворення різних грошових засобів на готівкові гроші, на прямі засоби платежу. (Ліквідність)

Хто розгубив свої знання по дорозі? А можливо, в когось їх і не було? В кого відмовили гальма? Хто летить в провалля? Голосуйте!

VІ раунд (3 гравці, 6 питань)

1. В якій країні вперше з`явилися паперові гроші? (В Китаї)

2. Збільшення грошової маси в обігу. (Емісія)

3. Дохід, який отримує підприємець за свою діяльність та підприємницькі здібності. (Прибуток)

4. Компанія, що є власником контрольного пакета акцій кількох підприємств і має можливість контролювати і управляти їх діяльністю. (Холдинг)

5. Форма об`єднання підприємств різних галузей із метою здійснення спільної діяльності під єдиним фінансовим контролем. (Концерн)

6. Професійний керівник у сфері організації та управління, що знається в економіці, бізнесі, соціальній психології, фінансах тощо. (Менеджер)

VІІ раунд. Гра «Віч-на-віч»

(2 гравці, 10 питань)

1. Специфічний плановий документ, що містить опис головних аспектів передбачуваного комерційного проекту. (бізнес-план)

2. Метод розподілу ринку на певні частини для виявлення суб`єктів, на які спрямована маркетингова діяльність підприємств. (Сегментація ринку)

3. Цільова інформація щодо споживчих властивостей товарів та послуг з метою їх популяризації та збуту. (Реклама)

4. Періодичні зміни в обсязі виробництва, зайнятості та доходах населення у масштабах країни. (Економічні коливання)

5. Соціально-економічне явище в суспільстві, за якого частина активного працездатного населення не може знайти роботу, яку вона здатна виконувати. (Безробіття)

6. Зменшення загальної суми податкових відрахувань. (Податкові пільги)

7. Накопичені за кілька років дефіцити бюджету. (Державний борг)

8. Державні доходи перевищують витрати. (Профіцит бюджету)

9. Система господарських зв`язків між країнами. (Міжнародні економічні відносини)

10. Форма організації валютних відносин у межах світового господарства. (Міжнародна валютна система)

Торгівля або обмін

(Урок – аукціон)

Мета уроку: проілюструвати механізми торгового обману, ознайомити з правилами ефективної покупки, сформувати уявлення про природу обману.

Обладнання: гроші або символи грошей, товари ( туалетний папір, жувальна гумка, пляшка пепсі-коли 2 літра, 2 однакові фотокартки (одна чиста, інша з автографом авторитетної людини).

І. Організаційний етап

Створення психологічного настрою

Учням пропонується висловити свій настрій та очікування за урок за допомогою кольорової гами

Байдужість

Попрацювати, якщо це не важко

Попрацювати так, щоб знання, отримані на уроці використати

у майбутньому чи на наступних уроках

------------------------------------------Хід уроку ----------------------------------

Актуалізація опорних знань

Бліц – опитування

1. Що таке гроші?

2. Грошова одиниця певної країни. (валюта)

3. Де вперше з’явилися паперові гроші ? (В Китаї)

4. Що таке емісія грошових знаків? (випуск грошей в обіг)

5. Загальний еквівалент вартості товарів та послуг. (гроші)

6. Як треба розуміти поняття «ліквідність»?

7. Назвіть готівкові гроші. (банкноти і монети)

8. Назвіть безготівкові грошові засоби.

9. Вартість товару, виражена в грошах. ( ціна)

10. Перша чеканна монета Київської Русі? (гривня)

11. Які функції виконують гроші?

12. Які функції виконують гроші у наступних ситуаціях:

· Ваша бабуся цілий рік відкладала по 5 гривень на місяць з пенсії для того, щоб зробити вам подарунок на день народження.

· 31 серпня ви купили на 40 гривень зошитів.

· Роман придбав цукерки для своєї сестри Оксани.

· Оксана зраділа цукеркам, але сказала, що краще б він купив шоколад «Каприз», який коштує 10 гривень.

· Роман весь наступний тиждень відкладав зі своїх кишенькових грошей для того, щоб купити сестрі шоколад.

· Влітку ви працювали продавцем морозива і отримали платню в розмірі 550 гривень на місяць.

· Кросівки, які вам подобаються коштують 200 гривень.

Проблемне запитання

Чому люди, які є чужоземцями, мають різні релігії, і навіть воювали одні з одними, хочуть торгувати між собою?

Економічний словничок

1. Аукціон – різновид періодичних публічних торгів;

публічний “продаж з молотка”

2. Лот – це об’єкт, що виставляється для продажу на аукціоні

3. Крок аукціону – це мінімальна надбавка, на яку в ході торгів підвищується стартова ціна лота

4. Ліцитатор – ведучий аукціону

5. Гонг – аукційний молоток

6. Учасники аукціону

• Власник товару

• Покупці

• Ведучий аукціону – ліцитатор

7. Етапи аукціону

І. Підготовчий

ІІ. Ознайомлення з товаром

ІІІ. Аукціонний торг

IV. Розрахунок за придбаний товар

Суть будь-якого предмета і будь-якого явища не можна побачити, почути, поторкати. Її можна лише осмислити. Сьогодні ми будемо аналізувати одне з явищ економіки, розглядаючи тему «Торгівля, або обмін».

1. Проблема.

Отже, тема уроку «Торгівля, або обмін».

Вчитель, оголошуючи тему, записує її на дошці з помилкою – «Торгівля, або обмАн». Уважні учні помітять помилку.

Вчитель (виправляючи помилку). Сучасні психологи стверджують, що будь-яка помилка невипадкова. Чому я помилився???

Учні. Можливо , вас обманювали в магазині… Продавці завжди обраховують… Торгівля одержує прибутки нечесним шляхом…

Продавець, обман, прибуток – ключові слова звичайного асоціативного ряду проблеми торгівлі. Дочекавшись їх, можна ставити проблему уроку.

Вчитель. А хто, по-вашому, винен в обмані?

Учні. Нечесні продавці.

Вчитель. Невже вони такі погані і злі люди?

Учні. Вони, можливо, і не злі, але обманюють, щоб отримати більші прибутки.

Вчитель. Дійсно. Існує навіть приказка «Не обдуриш – не продаси». І вона стає епіграфом нашого уроку (можна записати на дошці). Тільки в кінці речення мені б хотілося поставити знак питання.

Тому що уникнути обману все таки можна.

Проблема поставлена. Учні поки що впевнені в злій волі продавців і готові зробити все, щоб не потрапити на гачок обману. Настав час використати азарт учнів в грі.

2. Гра

Гра на уроці – надзвичайно ефективний прийом. Перехід до гри неможливий без зміни стиля вчителя. З мудреця, який задає питання, він перетворюється в шоумена – продавця.

Вчитель. Увага! Увага! Пані та панове, оголошую аукціон супертоварів! поспішайте і будьте активні.! Перший лот аукціону – «Кіт в мішку». Беруть участь тільки ті, хто готовий купити товар всліпу. Отже, ми починаємо.

В рахунок оплати можна приймати символи грошей або кишенькові гроші старшокласників. Переваги заслуговує другий варіант, тому що він робить гру більш реальною. Досвід показує, що старшокласники мають для гри достатні суми. Після гри гроші, звичайно, повертаються.

Вчитель ( показує мішок з незнайомим товаром). Я готовий надати мінімальну інформацію про товар. Це геніальний винахід людства. До сих пір цей предмет являється ознакою інтелігентності сім`ї. В застійні часи в СРСР цей товар був єдиним, хто стояв в опозиції до офіційної преси.

Не знаю, чи пробудила ця інформація цікавість читачів. Але в учнів вона б`є через край.

Вчитель. Починаю торги. Початкова ціна – 1 гривня.

Учні (перебиваючи один одного). 2! 3! 5! 7! 10!

Вчитель. 10 гривень раз, два, три! Продано!

Задоволений учень направляється за товаром. Настав час проаналізувати його думки та почуття.

Вчитель. Як ти думаєш, що в мішку? (дістає з мішка очікуваний товар).

Це … рулон туалетного паперу.

Незважаючи на розчарування «щасливчика» доводиться визнати точну інформацію про товар. Туалетний папір це і геніальний винахід, і ознака інтелігентної сім`ї, і опозиція газетам.

Вчитель. Які почуття ти відчуваєш?

Учень. Мене обманули.

Необхідно проаналізувати досвід гри і закріпити його на конкретних поняттях.

Вчитель. Скажіть, будь-ласка, якої помилки допустився покупець?

Учні. Купив невідоме… Придбав «кота в мішку».

Вчитель. Сформулюємо перше правило покупця: необхідно мати повну інформацію про товар.

Правило можна записати на дошці або в зошитах.

Вчитель. Пані та панове! Оголошую наступний лот продажу! Жувальна гумка «Орбіт» (показує пачку жуйки). Початкова ціна 2 гривні.

Учні. 3! 5! 6!

Вчитель. 6 гривень раз, два, три! Продано! Жувальна гумка «Орбіт» ваша. Отримайте! (Видає одну пластинку з пачки).

Формально продавець знову правий: договір про кількість або вагу не був заключний. Покупець знову має ображатися сам на себе за свою довірливість і самовпевненість.

Вчитель. Ви можете викрити мене в обмані?

Учні. Ні.

Вчитель. Якої помилки допустився покупець на цей раз?

Учні. Не все дізнався про товар… не уточнив, скільки купує…

Записуємо друге правило покупця: необхідно знати кількість товару, яку купуєш.

Вчитель. Тепер ми, напевне, знаємо все про варіанти обману, і більше нас ніхто не обдурить! Я оголошую третій лот нашого аукціону!

Друзі! Якщо у вас перехопило дихання і пересохло в горлі, вам просто необхідна холодна з бульбашками пепсі-кола. На торги виставляються 2 літра супернапою (виставляється пляшка пепсі-коли).

Поспішайте! Тим більше, що без обману ви придбаєте рівно 2 літра пепсі-коли. Вартість її в магазині – 8 грн. На нашому розпродажу тільки 5 грн. початкова ціна 5 грн.

Учні торгуються. Звичайно торгівля в цьому лоті йде до 15 грн.

Вчитель. Продано. Візьміть свій товар, але гроші наперед! Будь-ласка (ніби спохватившись). Так, я обіцяв, що продам 2 л пепсі-коли?

Учні. Так.

Вчитель. Але я нічого не говорив про те, що продаю пляшку. Шановний покупець, вам доведеться випити напій просто зараз!

Досвід гарантує: випити залпом 2 л пепсі-коли не зможе навіть богатир. Натхнення найазартніших учнів зникає після трьох-чотирьох склянок. В цей момент вчитель-продавець починає філософствувати.

Вчитель. Муки пепсі продовжуються другу годину підряд. П`ята склянка… Міністерство охорони здоров`я попереджає: пити шкідливо для вашого здоров`я. Ви заплатили за пепсі 15 грн. ?

Учень (мало живий). Платив…

Вчитель. Я можу позбавити вас від мук. Ще 5 грн. і я забираю пляшку.

В кінці-кінців навіть найупертіший здається і платить… за повернення тари!

Нічого парадоксального в цьому немає. Спрацьовує закон спадної граничної корисності.

Учень. Я згодний.

Вчитель. І знову помилка покупця. Хто винен в казусі?

Учні. Покупець. Він не знав про умови продажу!

Вчитель записує третє правило покупки:: необхідно мати інформацію про умови покупки.

Скоріш за все існують інші способи чесного обману покупців, але всі вони вміщуються в принцип неповної інформації. Продовжувати гру неефективно і нецікаво. Крім цього, триразове повторення ситуації на уроці (три лота торгів) достатньо для довгочасного запам`ятовування. Гра непомітно переходить в стадію аналізу. Секрет непомітності в тому, що гра продовжується.

С е н к а н

VІІ. Рефлексія

У ч и т е л ь. А зараз давайте перевіримо, чи змінився ваш настрій порівняно з тим, який був на початку уроку, і знову використаємо кольорову гаму .

Байдужість

Попрацювати, якщо це не важко

Попрацювати так, щоб знання, отримані на уроці використати

у майбутньому чи на наступних уроках

(Заняття з елементами гри)

Обладнання: репродукції картин: «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна і «Буря» І. Айвазовського, заготовки таблиць, набір предметів (ліхтарик, диск, шахи, мазь від комарів, пляшка мінеральної води).

1.Вступ

Перед учнями репродукції двох відомих картин: «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна і «Буря» І. Айвазовського.

В якості розумової розминки пропонується знайти риси відмінності двох геніальних картин. Керуючи аналізом, вчитель веде відповіді від примітивних (на одній зображені люди, на іншій море) до ерудованих (різні жанри) і аналітичних ( на одній трагедія, на іншій патріотизм). Вчитель повідомляє інформацію про те, що обидві картини мають однакову ціну: застраховані на 500 000 грн. і оцінені «чорним» ринком в 2 000 000 грн. учням пропонується дати відповідь, чому настільки різні картини мають однакову ціну. В ході відповідей вчитель акцентує увагу на те, що обидві картини приносять однакове духовне задоволення.

Вчитель повідомляє, що полотно «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпін писав 11 років (1880 – 1891), а картина І. Айвазовського «Буря» створена за … 14 днів! Учням пропонується оголосити, які почуття відчули вони, дізнавшись про це. Серед відповідей обов`язково промелькне думка про несправедливість. Не дозволяючи суперечливих думок, вчитель оголошує тему «Справедливі ціни».

Можна запропонувати учням самостійно обрати знак, який вони поставлять в кінці словосполучення «справедливі ціни»: ! або ? Це дозволить проілюструвати палітру думок класу про справедливість цін – від оптимізму (такі ціни існують) до песимізму (такого не буває).

2. Рівноважна ціна

Вчитель демонструє різні предмети: ліхтарик, шахи, мазь від комарів, диск, пляшка мінеральної води.

Учням пропонується оцінити ці товари виходячи з їхньої уяви про їх цінність. Дані необхідно занести в таблицю, в 1-шу колонку. Бажано обмежити фантазію учнів ціною від 30 до 70 грн. і дати всім товарам різні ціни (як, наприклад, в таблиці).

Таблиця

Предмети	Ціна №1	Ціна №2	Ціна №3	І	ІІ	Ш
1. Диск	70	50	60	№5	№3	№1
2. Шахи	60	50	55	№3	№2	№3
3. Мазь від комарів	30	50	40	№4	№5	№5
4. Вода	35	50	42.5	№1	№1	№2
5. Ліхтарик	40	50	45	№2	№4	№4

Після виконання завдань йде обговорення в ході якого вирішуються питання:

1. Чому корисність предметів у всіх різна? ( У відповідності до потреб кожного.)

2. У кого ціни найбільш реальні? (У кожного по своєму, тому що кожний вибирав відповідно до своїх потреб,)

3. Який механізм закладений в основу ціноутворення №1? (Суб`єктивні поняття про корисність кожного блага.)

4. Як можна назвати ціну №1? (Суб`єктивна, індивідуальна ціна.)

Вчитель оголошує ціни №2, тобто ціни за якими були придбані ці товари в магазині. Краще, якщо це буде одна ціна (приклад в таблиці, колонка №2).

Після запису даних йде обговорення питань:

1. На основі чого визначали ціни реалізації? (На основі витрат, собівартості.)

2. Який механізм лежить в основі ціноутворення №2? (Собівартість виробництва блага.)

3. Як можна назвати ціну №2? (Ціна виробничих витрат.)

4. Яка з цін, №1 чи №2, реальніша? (Це запитання може викликати корисну дискусію. В ході дискусії важливо підвести учнів до розуміння того, що диктат цін споживача призведе до руйнування виробництва, а диктат цін виробника до банкрутства ринку збуту. Ці два механізми руйнівні для обох сторін ринку.)

5. Який механізм ціноутворення ви можете запропонувати? (явний шлях компромісу, тобто рівноважних цін.)

Вчитель пропонує заповнити колонку №3 таблиці по принципу компромісу, або рівноваги. В ході обговорення підтверджується думка про справедливість рівноважної ціни, так як споживач і виробник знаходяться в однаковому виграші.

Гра «Корабельна аварія»

Вчитель пропонує оцінити ці самі предмети в умовах надзвичайної ситуації. Уявіть, що ваш корабель потрапляє в аварію під час переходу Атлантичного океану. В сотнях миль від берегу. Вам вдалося спустити на воду рятувальну шлюпку. В аварійному запасі предмети: ліхтарик, шахи, мазь від комарів, диск, пляшка мінеральної води.

Корабель кожної хвилини може піти на дно, ваша задача – передати ці предмети на рятувальну шлюпку в відповідному порядку: 1 – найважливіший, 2 – менш важливий і до 5 – найменш потрібного, іншими словами: скласти ієрархію, визначивши місце кожної речі.

Дані необхідно занести в колонку І таблиці.

Після заповнення колонки йде обговорення питань:

1. Чи змінилась ваша думка про цінність речей? (В більшості учнів ієрархія цін зміниться.)

2. В чому різниця механізму ціноутворення №1 і І ? (Обидва базуються на індивідуальному виборі, на суб`єктивній уяві корисності, але якщо №1 розглядав блага абстрактно, то І – в конкретній ситуації корабельної аварії.)

3. Як можна назвати ціну І? (Суб`єктивною, конкретною ціною.)

4. Яка ціна більш справедлива - №1 чи І? (Більш реальним є механізм суб`єктивного конкретного ціноутворення, тому що він оцінює конкретну корисність речі.)

Вчитель пропонує продовжити гру. Необхідно розділитися на дві групи і прийти до єдиної оцінки предметів в ситуації корабельної аварії. Дані необхідно занести в колонку ІІ таблиці тільки тоді коли всі учасники команди прийдуть до згоди.

Після заповнення колонки йде обговорення питань:

1. Яка з цін – І чи ІІ справедливіше? (Думки повинні розійтися. З однієї сторони, відомо, що «одна голова добре, а дві краще», з іншої сторони, рішення більшості не завжди наймудріше. Але перевагою колективного рішення в ситуації корабельної аварії являється механізм згоди, колективної відповідальності за спасіння. Нерідко згода важливіша чіткості рішень. Тому що мобілізує колектив.)

2. Як можна назвати ціну ІІ? (Колективна ціна.)

Вчитель оголошує рішення комп`ютера в ситуації корабельної аварії. На основі інформації про 100 катастроф і аналізу 100 різних предметів комп`ютер визначив важливість запропонованих предметів так:

1) диск – сонячний зайчик від диску помітний до 7 км. Це дає шанс подати сигнал рятувальним літакам, які почнуть пошуки місця аварії;

2) пляшка з водою – дозволить витримати спеку в океані до двох діб, що збільшить шанси на спасіння;

3) шахи – дозволяють зняти стрес, відволікти гравців і заспокоїти інших. Психологи стверджують, що психологічна стійкість в таких ситуаціях важливіша ніж фізіологічний комфорт. Ті, хто врятувався на «Титаніку» згадують благотворну роль оркестру, який грав на палубі, заспокоюючи паніку;

4) ліхтарик – досить безкорисна річ, тому що світло його розсіюється в 10 м, а батарейка сяде через 8 годин;

5) мазь від комарів – абсолютно непотрібна річ, тому що в океані немає комах.

Після занесення науково - обґрунтованих даних в таблицю можна підрахувати індивідуальну і колективну помилку рішень. Команду з найменшою помилкою оголошують переможцем. Учня з найменшою помилкою нагороджують.

(заняття – рольова гра)

Мета: відпрацювати алгоритм прийняття колективних рішень, сформувати поняття компромісного рішення в економіці, активізувати навики дискусії та публічного виступу.

Обладнання: заготовки компромісних таблиць.

-------------------------------------- Хід уроку -----------------------------------------

1. Розминка

Прийняття компромісних рішень базується на економічних поняттях: «обмеженість ресурсів», «компромісний вибір», «альтернативна вартість». Ефективність опитування залежить від вірно підібраних запитань. В цьому випадку повинні спрацювати два дидактичних принципи:

• «злітання» (питання ведуть учні від простого до складного, від репрезентації до творчого мислення, від знань до аналізу);

• «відступ» ( одне й теж питання повинно мати декілька форм від теоретичного до популярного, для того щоб будь-який учень зміг «взяти» його на своєму рівні).

Можна, звичайно, заради економії часу запитати визначення необхідних для початку уроку понять, але в мисленні економічність і ефективність не одне й те ж…

• Що таке альтернативна вартість?

• Як приймати економічні рішення?

• Які способи прийняття економічних рішень ви знаєте?

а) Поновити документ

Таблиця вибору

…

… Критерії	Вартість	Естетика	Довговічність	Всього
Квіти	__	…	__	1 бал
Цукерки	+	+	…	2 бали

б) Алгоритм дій.

Таблиця колективного рішення

… Рішення	Квіти	Цукерки
Іра	І місце	… місце
Таня	ІІ місце	І місце
Оксана	І місце	ІІ місце
Всього	… бали	5 балів

1.Організація гри

Вчитель ділить клас на робочі групи по 4 – 6 чоловік. Кожна група організовує простір для ділового спілкування.

Лідери груп всліпу вибирають рольове завдання. Це назви фракцій, які вони будуть представляти.

Варіанти можуть бути наступні:

• учні – депутати;

• екологи –депутати;

• лікарі – депутати;

• депутати – безробітні;

• бізнесмени – депутати;

• вчителі – депутати.

Для входження учнів в роль їм пропонується обрати лозунг для своєї фракції. В якості розминки сусідні групи повинні здогадатися назву фракції лише по лозунгу. Після знайомства всі готові до змістовної гри.

2.Гра «Муніципалітет»

Вчитель. Шановні панове депутати! Вимушений повідомити вам найнеприємніше новину. В зв`язку з фінансовою скрутою в країні, стрибком долара, інфляцією і міжнародною напругою міській бюджет на 2010 рік буде скорочений наполовину. Нагадую, що ми збиралися потратити 800 000 умовних одиниць на 4 важливих для міста проекти.

• Не секрет, що важливою проблемою міста стала наркоманія.

• Екологічна обстановка в місті потребує паркової зони на березі річки

• Будівництво заводу по переробці побутових відходів.

• Гімназія з поглибленим вивченням іноземних мов.

В легенду гри краще включати проблеми, актуальні безпосередньо для вашого міста, району, області. Це наповнює гру конкретним, а не абстрактним змістом.

Таблицю ситуації можна вивісити на дошці або роздати на столи фракцій.

Таблиця

№	Програма	Проблема	Загальна вартість	Вартість по статтям
1.	Організація наркологічного центру * будівництво приміщення * функціонування служби	Наркоманія	200 000	100 00 100 00
2.	Будівництво садово-паркової зони * закладка парку * обслуговування	Екологія	50 000	40 000 10 000
3.	Будівництво заводу по переробці побутових відходів: * будівництво заводу * функціонування	Економічний прибуток	300 000	200 000 100 000
4.	Відкриття гімназії: * ремонт * функціонування	Освіта	250 000	150 000 100 000
	Разом		800 000

3.Обговорення проекту

Після виступу вчителя-мера фракції організовують обговорення всередині груп. Задача очевидна і важка: вибрати пріоритети. Наприклад, фракція безробітних зробила такий вибір.

Їхній вибір цілком аргументований: а) розвивати промисловість з метою створення додаткових робочих місць; б) створити наркологічний центр, тому що безробітні можуть потрапити в групу ризику.

Проте, вибір і пріоритети можуть бути іншими. Вчитель не повинен коректувати дітей, тому важливий сам процес вибору, а не його результат.

Таблиця

№	Програма	Проблема	Загальна вартість	Вартість по статтям
1.	Організація наркологічного центру * будівництво приміщення * функціонування служби	Наркоманія	100 000	100 00 0
2.	Будівництво садово-паркової зони * закладка парку * обслуговування	Екологія	0	0 0
3.	Будівництво заводу по переробці побутових відходів: * будівництво заводу * функціонування	Економічний прибуток	300 000	200 000 100 000
4.	Відкриття гімназії: * ремонт * функціонування	Освіта	0	0 0
	Разом		400 000

4.Підведення підсумків

Після прийняття групових рішень організуються публічні обговорення. Представники кожної фракції виступають по регламенту і аргументовано відстоюють свою точку зору. Суперечку веде вчитель-мер, ознайомлюючи дітей з правилами цивілізованої дискусії. В загальну таблицю заносяться пріоритети.

Таблиця

Рішення Фракція	Наркологічний центр	Парк	Завод	Ліцей
Безробітні	2-ге місце	3-тє місце	1-ше місце	4-те місце
Підприємці	3-тє місце	4-те місце	1-ше місце	2-ге місце
Вчителі	2-ге місце	3-те місце	4-те місце	1-ше місце
Лікарі	1-ше місце	3-тє місце	4-те місце	2-ге місце
Разом	1-ше місце	4-те місце	3-тє місце	2-ге місце

Закон збитковості

1. Гра «Суднобудівельний завод»

Ідея гри належить спеціалістам Національної ради з економічної освіти США. Розробка автора.

В грі відтворений процес виробництва, який дає можливість прослідкувати продуктивність та ефективність.

Обладнання: аркуші А-4, ручки, заготовки таблиць для розрахунків.

• Клас ділиться на групи по 2-5 чоловік. Кожна група обирає собі назву.

• Командам пропонується виготовляти моделі паперових корабликів за єдиною технологією: найпростішу водну оригамічну модель необхідно забезпечити розпізнавальними знаками на парусі праворуч і ліворуч (всього 2 знаки), і дати кораблику назву фірми (по назві команди) на бортах (правому

та лівому) вище ватерлінії (всього 2 підписи). В залік приймаються тільки якісні товари.

• Для виробництва необхідні фактори виробництва з певною вартістю: аркуш А-4 - 1 грн., Ручка - 2 грн., робочі руки - 5 грн.

• Виробництво організовуємо в 3 тури, при цьому команди заповнюють таблицю.

• В 1-му турі пропонуємо створити якомога більше корабликів, при цьому не застосовуємо розподіл праці. Це означає, що команди можуть замовити певну кількість аркушів А-4, але не можуть взяти меншу кількість працівників і ручок (показники команди із 5 учасників дивись в таблиці). При підведенні підсумків 1-го туру нагороджуємо переможців по більшій продуктивності та більшій ефективності (меншій собівартості). Виясняємо, які фактори заважають більш раціональній праці (залишилися невикористані ресурси, хтось дуже повільно складав ори гамі, хтось повільно підписував).

• В 2-му турі учасники можуть примінити розподіл праці, зменшити по бажанню кількість всіх факторів (і аркуші А-4, і ручки, і працівників). Наприклад, в тієї ж команди показники змінилися (див. таблицю). Під час обговорення та нагородження з'ясовуємо, що головне у виробництві не кількість факторів, а раціональне їх використання.

• В 3-му турі, спираючись на відпрацьовані навички у дітей, просимо зробити максимально можливу кількість корабликів. Швидше за все, розраховуючи на кмітливість, команди замовлять як найбільше аркушів А-4, але не стануть збільшувати затрати на працівників та ручки ( див. показники таблиці 3-го туру). Підбиваючи підсумки і нагороджуючи, акцентуємо увагу на тому, що збільшивши продуктивність праці, команди знизили ефективність виробництва (собівартість продукції виросла).

• Проблему, яка виникла розглядаємо в другій частині уроку.

Таблиця

Фактори виробництва	1-й тур		2-й тур		3-й тур
	Кількість факторів	Затрати	Кількість факторів	Затрати	Кількість факторів	Затрати
1. Аркуші (1 грн. за од.)	10	10 грн.	7	7грн.	15	15 грн.
2. Ручки( 3 грн. за од.)	5	15 грн.	3	9 грн.	3	9 грн.
3. Робітники (5 грн. за од)	5	25 грн.	3	15 грн.	3	15 грн.
Загальні затрати туру		50 грн.		31 грн.		39 грн.
Кількість якісних вироблених благ		5 од.		7 од.		8 од.
Собівартість ( загальні витрати / кількість вироблених благ)		10 грн.		4,43 грн.		4,68 грн.

2. Закон спадної продуктивності факторів виробництва (закон спадної ефективності)

Пригадаємо разом з класом, що поняття продуктивність та ефективність (доходність) різні, наголосимо, що природа зменшення їх в процесі збільшення виробництва однакова. Ось чому, закон носить і ту, і іншу назву.

Суть процесу - в нерівномірному збільшенні, або використанні факторів виробництва. Уявимо ситуацію.

Для організації виробництва картоплі господарство «Агро» придбало:

• в 2009 році: 1 лопату + 1 робітника + 1 сотку землі і отримало 1 мішок картоплі.

Очевидно, що не вся земля була використана, або одному робітнику неможливо обробити одну сотку.

Для збільшення продуктивності «Агро» інвестувало один із факторів і...

• в 2010 році: 2 лопати + 1 робітник + 1 сотка землі = 1 мішок картоплі.

Очевидно, продуктивність не збільшилася, тому що робітник не може працювати двома лопатами, а ефективність зменшилася, тому що збільшилися затрати на додаткову лопату. Виходячи з невдалого досвіду можна зробити висновок №1 : якщо інвестувати лише один фактор виробництва, то продуктивність не зміниться, а ефективність зменшиться.

Спираючись на досвід, підприємство «Агро» інвестувало два фактори і в 2011 році: 2 лопати + 2 робітники + 1 сотка землі = 2 мішка картоплі (продуктивність і ефективність збільшилися). Піднесене успіхами підприємство «Агро» різко збільшило інвестиції в два фактори і...

• в 2012 році: 10 лопат +10 робітників + 1 сотка землі =1,5 мішка картоплі (10 робітникам неможливо було розвернутися на 1 сотці, вони затоптали роботу один одного, в результаті і продуктивність, і ефективність зменшилися).

Виходячи з невдалого досвіду 2012 року можна зробити висновок №2: якщо інвестувати тільки два фактори виробництва ,то продуктивність і ефективність спочатку зростають, а потім спадають.

Це правило працює завжди. Із 3-х факторів (природні ресурси, трудові ресурси, капітал) завжди знайдуться резерви для збільшення продуктивності (ефективності) : можна більш раціонально використовувати сировину (наприклад, глибока переробка нафти), використовувати приміщення і інше обладнання в дві-три зміни, зробити продуктивнішу працю (наприклад, спеціалізація). Але рано чи пізно всі резерви вичерпаються і тоді спрацьовує закон спадної продуктивності факторів виробництва:

Якщо при збільшенні інвестицій в фактори виробництва хоча б один із факторів не розвивається, то продуктивність і ефективність спочатку зростають, а потім спадають.

3. Підбиття підсумків уроку

В кінці уроку можна запропонувати учням проаналізувати їхню гру з точки зору вивчення закону. По таблицям вони легко визначать моменти збільшення і зменшення продуктивності і ефективності і їх причини.

(Урок-моделювання)

Обладнання: подарунки – пакети з канцелярським приладдям; 4 листа ватману, 2 ножиць, 2 лінійки, 2 олівці, транспортир, скоч, набір канцелярських скріпок.

----------------------------------------- Хід уроку --------------------------------------

1. Виробництво чи торгівля

Вчитель. Існує два погляди на походження багатства. Одні вважають, що багатство народжується тільки в результаті виробництва, інші – і в результаті виробництва і в результаті торгівлі. Скажіть, які країни багатші: ті, де магазин на магазині, чи ті, де підприємство на підприємстві?

Учень. Друге…

Учень. Але ж торгівля також багатство! Краще, коли є можливість вибрати і купити…

Цей учень абсолютно правий в своїх міркуваннях, але його інтуїтивна здогадка в ході уроку повинна набути аргументованої впевненості. Для цього вчитель провокує його до сумнівів.

Вчитель. Подумай сам, якщо країна виробила 10 автомобілів, то, скільки не продавай, їх залишається тільки 10! Навіть тисячу магазинів не замінять одного заводу.

Учень. Виходить, що так.

Вчитель. Ви погоджуєтесь зі мною, що торгівля не зможе зробити нас багатшими? Тоді проведемо експеримент. Подарунки в студію.

Вчитель роздає кожному пакет з подарунками.

В пакетах різноманітні набори канцелярських речей: олівці, фломастери, блокноти, лінійки, кнопки, скріпки, гумки та інше. Учні, безумовно, раді і посміхаються.

Вчитель. Скажіть, ви отримали задоволення від подарунків? Вам стало веселіше?

Учні. Так!

Вчитель. Можна сказати, що ви стали багатшими, завдяки виробництву?

Учні. Звичайно!

Вчитель. А тепер попробуйте обмінятися один з одним так, щоб стати ще багатшими.

Обмін буде тривати не більше хвилини. Принципом торгівлі в міні-грі являється обмін альтернативними вартостями: пожертвувати меншою цінністю заради отримання більшої. Хтось віддасть один з двох фломастерів за блокнот, якого у нього не має, хтось пожертвує половиною своїх скріпок заради скочу і т. д.

Вчитель повинен заохотити найбільш активних і практичних, але головне – аналіз ситуації. Краще за все викликати пару найбільш вдалих гравців і опитати їх.

Вчитель. Чи відчули ви себе багатшими?

Учні. Так…

Вчитель. На ваших очах відбулося чудо! Ми не виробили нового товару, але кожен став багатшим. А якщо багатшим став кожен, то багатшими стали всі.

Отже, торгівля і виробництво створюють багатство рівноправно.

Підприємство створює нові цінності, а обмін розподіляє їх.

Скажіть, чим ви обмінялися?

Учень. Я віддав олівець і отримав гумку.

Вчитель. А чому саме так?

Учень. Олівців у мене було три, а гумки жодної.

Вчитель. Можна сказати, що ти пожертвував меншою цінністю заради…

Учень. … більшої цінності.

Вчитель. Як багатіють окремі особи , ми все тепер зрозуміли, настав час подумати, «як багатіє держава».

2. Багаті і бідні держави

Вчитель. Нагадайте мені основні фактори виробництва.

Учні. Природні ресурси (земля), капітальні ресурси (капітал), трудові ресурси (праця).

Вчитель. Зараз ми станемо виробниками. На пакетиках з вашими подарунками є символи держав.

Знайдіть і скажіть, що це за країни.

Поки діти шукають і думають, підкажу, що завчасно пакети ділять клас на дві групи: одні знайдуть символ Японії, інші – України.

Через мить країни розгадані і клас розділений на дві команди. Необхідно реорганізувати простір кабінету на два робочих сектора: один для «японців», інший для «українців»

Вчитель. Ми з вами будемо виготовляти паперові піраміди. Задача: побудувати якомога більшу і міцнішу піраміду за зразками.

На парти командам можна поставити зменшені моделі пірамід. Побудувати геометричну піраміду нескладно: рівносторонній трикутник вписати

більший. При цьому малий трикутник стане основою піраміди. Проте, не дивлячись на простоту, учням прийдеться згадати геометричні знання і вміння. Окрім геометрії, в грі оживають навички технології, необхідні кмітливість і спритність.

Вчитель. Змагатися ми будемо в реальних умовах, тому що Японія – це Японія, а Україна – це Україна.

Яка країна багатша , на вашу думку?

Учні. Україна… Японія…

Вчитель. Почнемо з природних ресурсів. Хто багатший?

Учень. Звичайно, Україна!

Вчитель. Доведіть.

Учень. В Україні є вугілля, марганцеві та залізні руди, родючі чорноземи, а в Японії – тільки Фудзіяма.

Звичайно, з курсу економічної географії вони все це знають. Нехай же відчують гордість за багату Україну.

Вчитель. Команда «українців» отримує величезні сировинні ресурси – 4 листки ватману! З них, звичайно, можна побудувати найвищу в світі піраміду.. До речі, яка піраміда в Єгипті найбільша?

А бідна на ресурси Японія отримала лише один листок ватману. Перед «японцями» постала задача, яку, практично, неможливо вирішити.

Але в світі все таки існує рівновага. Що можна сказати про японські засоби виробництва?

Учні один поперед одного розповідають про комп`ютеризацію, електроніку і автоматизацію японських виробництв.

Вчитель. Все вірно . Наша Японія отримує новіші засоби будівництва пірамід: лінійки і транспортири, ножиці і олівці, циркулі і скоч. А «багата» Україна лише набір скріпок – знаряддя ХІХ ст..! Яка країна багатша тепер?

Учні. Японія… Україна…

Вчитель. Нехай це питання вирішить гра. Команди готові? За роботу!

Гра почалася. Поки команди працюють, необхідно проконтролювати їх спільну працю. Важливо, щоб з процесу будівництва ніхто не випав

Вчитель. Поки команди трудяться, допоможемо їм в майбутньому продати вироби. Оголошую аукціон ідей на тему: «як використати піраміду».

Думок виявиться багато: абажур, геометрична модель, літня шапочка, хатка для хом`яка та багато іншого. Учень, який останнім запропонував ідею, отримає «десятку», 5-7 хвилин аукціону – і час повертатись до наших… до наших трудівників - парамідотворців.

Вчитель (підійшовши до «японців»). Добрий день! В ефірі «Клуб мандрівників». Ми знаходимося в Країні сонця , що сходить, у підніжжя Фудзіями. Місцеві умільці захоплені будівництвом. Скажіть, Саша - сан, як вам працюється?

Саша - сан. Легко. Ми майже закінчуємо.

Вчитель. Як ви думаєте, хто переможе в змаганні?

Саша - сан. Ми!

Вчитель. По-японськи коротко і ясно. А ми відправимося в Україну. В ефірі програма «Новини». Ми в величезному цеху величезного заводу міста Кривого Рогу. Тисячі робітників мучаться над задачею. Робота кипить. Спитаємо у бригадира Івана Івановича, чи виконує він план?

Іван Іванович. Не впевнений.

Вчитель. Будівництво завершується. Підводимо підсумки. Перед вами «японська» піраміда .

«Японська» пірамідка завжди виходить невеликою, але дуже міцною і акуратною. Справжня - «made in Japan».

Вчитель. Прекрасно. Відмінна робота. Молодці, хлопці! За відмінну роботу і оцінки відмінні!

Всі отримують зароблені «десятки».

А ось піраміда наших майстрів.

Піраміда українського виробництва – модель всього нашого будівництва: величезна, але незакінчена; нерівна і хитка; «могутня і безсила». Крім того, «Будівельний майданчик» засмічений залишками паперових «будматеріалів». Справжня Україна…

Вчитель (іронічно). Так…Будова віку.. Творіння невмілих рук. Звідки тільки ці руки виросли? Вам самим не соромно за справу рук своїх? Зізнайтесь, друзі, це «двієчка».

Звичайно, вчитель несправедливий! Діти невинні в тому, що їм дістались настільки примітивні «знаряддя праці». Вони зробили все, що могли, і навіть більше! Але зараз завдання вчителя – бути максимально несправедливим там, що потрібно спровокувати справжнє переживання. Це - обов’язкова умова гри. Це те, що перетворює гру в урок. Переживаючи, учні усвідомлюють категорії уроку (багатство-бідність) не тільки логічно, але й емоційно. Урок засвоюється більш глибоко, а гра, уплітається в переживання кожного, виявляється дуже серйозною справою.

Вчитель. Гра закінчена. А тепер давайте разом проаналізуємо її. Скажіть, яка країна багатша?

Учні. Україна багатша сировиною, але в Японії краща технологія… Японія виявилася багатшою, тому що виробляє більш якісні товари… Україна ніби багатша, але … бідніша товарами.

Вчитель. Вірно. (Звертається до «українців»). А які почуття відчували ви під час гри?

Учні. Образу… Несправедливість… Приниження…

Природна, але банальна реакція. Вчитель чекає того єдиного слова, в якому вся різниця української економіки від західного «економікса». І, нарешті, воно!

Учень. Сором…

Вчитель. Сором?!

Учень. Сором! За те, що ми такі багаті, але дуже бідні.

Вчитель (звертаючись до «японців»). А ваші почуття?

Учні. Задоволення… Радість… Образа…

Вчитель. А чому образа?

Учні. Могли б зробити більше, але не вистачило паперу.

Все готово до визначення головного висновку гри. Наступає момент істини уроку, який зв`яже всі його частини: і експериментальну з обміну альтернативними вартостями в першій частині уроку, і гри в піраміди, і логічно-емоційний аналіз в кінці уроку.

Вчитель. Згадайте все, що ми дізналися сьогодні на уроці, і вирішіть, що повинні робити держави, щоб бути багатими?

Кінцівка уроку багатоваріантна. Можна попросити кожного письмово підготувати докладну записку від імені міністра закордонних справ «Про економічний розвиток України і торгівлю з Японією». Можна влаштувати дискусію про причини слабкої торгівлі з Японією. Можна провести другий тур гри, в якій команди мають можливість взаємовигідно обмінятися («український» ватман на «японський» скоч і ножиці). Можливі інші варіанти. Головне, щоб був правильний висновок: обмін між країнами робить їх багатшими, а мир не тільки політична, але й економічна категорія.

(урок – гра)

1. Гра «Біржа»

Одна з кращих моделей ринкової рівноваги є гра «Біржа», розроблена в США,

Клас ділиться на дві команди – «Продавці» і «Покупці». Кожному учаснику дістаються картки з завданням.

Картка продавця

Вам необхідно продати нафту по ціні не нижче ніж

10 грн.

Картка покупця

Вам необхідно купити нафту по ціні не вище ніж

10 грн.

Кількість карток - відповідно до закону попиту і пропозиції.

Таблиця

Ціна пропозиції	Кількість карток	Ціна попиту	Кількість карток
Не нижче 10	2	Не вище 10	10
Не нижче 20	4	Не вище 20	8
Не нижче 30	6	Не вище 30	6
Не нижче 40	8	Не вище 40	4
Не нижче 50	10	Не вище 50	2

В ході торгів «Продавці» і «Покупці» повинні знайти один одного, домовиться про ціну, укласти угоду, не порушуючи завдання. Вчитель перевіряє угоди і реєструє їх на дошці.

Можна провести 2 – 3 тури, в ході яких визначаються переможці і узагальнюється досвід їхнього успіху:

• активна реклама («Реклама – двигун торгівлі»);

• більша кількість угод («Краще більше угод з меншим прибутком»);

• психологічна стійкість («Краще не укладати угоди, чим здійснити нерозумну угоду»).

Таблиця

Ціна угоди	Кількість угод
10	11
20	1111111
30	11111111111111
40	1111
50	11

Після нагороди окремих переможців і команди, яка перемогла необхідно провести теоретичний аналіз ситуації рівноваги.

2. Поняття рівноваги

Графічний аналіз гри показує:

Перетин графіків попиту і пропозиції визначає точку рівноваги з координатами (30, 6), тобто з рівноважною ціною 30 грн. і рівноважною кількістю 6 угод. Підсумки підтверджуються таблицею угод (найбільша кількість угод по ціні 30 грн.)

• Рівновага – це співпадання інтересів продавця і покупця.

• Рівноважна ціна - ціна, за якої величина пропозиції товарів на

ринку дорівнює величині попиту на них.

• Рівноважна кількість – кількість угод по рівноважній ціні.

Графіки попиту і пропозиції відображають математичну залежність. Математичний аналіз дозволяє знайти величину рівноваги через рівняння.

Наприклад, рівняння попиту в грі: Q_попиту= +12 – 0,2 Р, а пропозиції

Q_{пропозиції} = - 0 + 0,2 Р.

В умовах рівноваги: Q_D= Q_S, отже + 12 – 0,2 Р = - 0 + 0,2 Р, 12 = 0,4, Р = 30, Q = 6.

Таким чином, математичний аналіз підтвердив графічний.

Проте в реальному житті рівноважну ціну доводиться шукати методом підбору, тому що наперед ніхто не може точно визначити рівняння попиту і пропозиції.

Пошук найбільш вигідної ціни – проблема для продавця.

1. Гра «Ресторан»

Гра моделює ситуацію пошуку рівноважної ціни і максимізує прибуток при різних рівноважних кількостях.

Клас ділиться на команди по 4 – 6 чоловік. Кожна команда веде ресторанний бізнес, регулюючи ціну на сніданки.

Умови наступні:

· собівартість сніданку – 50 грн.;

· затрати на зарплату 1 робітника – 50 грн.;

· ціни на сніданок можуть змінюватися від 60 грн. до 300 грн.

Динаміка попиту наступна:

Таблиця

100

120

140

160

180

200

220

240

260

300

120

110

100

При цьому учні не знають значення Q_.Вони вимушені підшукувати ціну.

Після вибору цін кожною командою вчитель оголошує кожній команді Q– кількість проданих сніданків, і команда веде підрахунки свого прибутку в таблиці.

Таблиця

	1-й тур	2-й тур	разом
Р (ціна)	100	110
Q (кількість)	100	80
Виручка (Р· Q)	10 000	8 800
Витрати на зарплату (50 ·Х (кількість працівників)	50 · 4 = 200	50 · 4 = 200
Витрати на собівартість (50 · Q)	100 · 50 = 500	80 · 50 = 400
Прибуток = виручка – витрати (Р · Q) – ((50 · Q) + (50· Q))	10 000 – 700 = = 9 300 грв.	8 800 – 600 = = 8 200 грн.	9 300 + 8 200= = 17 500 грн.

Наприклад, тур №1 дав прибуток 9 300 грн.. Команда оголошує іншу ціну в турі №2 і одержує інший прибуток.

Після декількох турів виграє команда, яка набрала найбільший загальний прибуток.

В ході гри вчитель веде загальне табло на дошці.

Таблиця

	Тур №1	Тур №2	Тур №3	Разом
Команда А	9 300	8 200	12 000	29 500
Команда Б
Команда В

На завершення можна підбити підсумки, визначивши найвигіднішу ціну в якості завершального завдання можна запропонувати учням записати рівняння попиту на сніданки на основі одержаних даних і побудувати графік.

Рівняння попиту легко знайти за будь-якими двома координатами.

Наприклад:

· візьмемо точки А (220, 40) і В (100, 100);

· підставимо в рівняння попиту загального вигляду Q_D = b – k · P і складемо систему:

40 = b – 220 · k

100 = b – 100 · k;

· в ході розв’язку знаходимо значення b і k ;

· рівняння, яке ми шукали має вигляд Q = 150 – 05 · P

Продуктивність та ефективність

( Урок – задача )

Урок – задача – це проблема, яку необхідно розв`язати. В даному випадку задача не просто ілюстрація або тренування, а зміст уроку. Звичайно, це потребує особливого підбору задачі. Вона повинна бути актуальною і цікавою, тому що мотивує дітей, змістовною і багатогранною, тому що пояснює економічні явища, простою і наглядною, тому що розв`язується з аркуша.

Вчитель. Економіка – це завжди проблема вибору. Споживач, вибирає, що купити, виробник – що зробити, продавець - що продати.

Скажіть, якби вам прийшлось купувати підприємство, яке б ви купили, за якими критеріями вибирали?

Учні. Найприбутковіше… Найбільше…Найперспективніше…

Різноманітність відповідей безмежна. Але серйозне питання потребує серйозного підходу. Учні поки що не знають чітких критеріїв економічної оцінки виробництва, отже, перед ними ставиться проблемна задача.

1.Продуктивність

Проблемна задача має бути максимально наближена до реальності. Тому «головні герої» задачі не надумані. Краще за все «дійовими особами» зробити місцеві підприємства.

Вчитель. Вчора на біржу надійшли акції двох перспективних нафтопереробних підприємств «Альфа» і «Сигма». Оскільки прибутковість акцій залежить від прибутковості підприємств, зробіть свій вибір. Відомо …

Вчитель роздає карточки з даними по кожному підприємству.

1. Кількість установок: «Альфа» – 10 , «Сигма» – 8.

2. Площа, яку займають: «Альфа» - 6 кв. км., «Сигма» – 4 кв. км..

3. Кількість працюючих: «Альфа» – 6 000 чол., «Сигма» – 4 000 чол.

4. Продуктивність: «Альфа» – 80 000 тон за добу, «Сигма» – 40 000 тон за добу.

Вчитель. Яке підприємство ви обираєте і чому?

Учні. Головним критерієм можна вважати продуктивність підприємства за добу. Всі інші критерії другорядні., тому що вони майже не впливають на прибутковість. По продуктивності найбільш перспективним виглядає підприємство «Альфа», і ми обираємо акції цього підприємства.

Вчитель просить занотувати визначення критерію №1.

Продуктивність – це кількість благ, вироблених за одиницю часу.

Учні зробили правильний вибір з тих умов, які є, але… Учитель оголошує додаткові дані.

2. Ефективність

Вчитель. Ми забули ще одні надзвичайно важливі дані.: це затрати на виробництво 1 тони.

Підприємство «Альфа» – 4 000 грн., підприємство «Сигма» – 2 000 грн.

Яке підприємство ви обираєте тепер і чому?

Учні. Тепер підприємство «Сигма», тому що його затрати менші.

Ефективність – це затрати на виробництво одиниці продукції.

В ході уроку отримано два протилежні висновки. Виникла проблема, яка потребує розв`язання. Як? Одні учні звернуться до другорядних факторів, інші покладуться на випадковість, але правильним виходом з проблемної ситуації є математичний аналіз.

3. Математичний аналіз

Вчитель пояснює на дошці.

а) Прибуток = Виручка (R) – Витрати C)

б) Виручка (R) = Продуктивність (Q) · Ціна (Р)

в) Затрати (C) = Продуктивність (Q) · Собівартість одиниці (од. С)

Прибуток = Q · P – Q · од.C = Q · (P – од.C ).

Розрахунки

При Р = 5 грн. за 1 літр = 5 000 грн. за 1 тону

Прибуток «Альфа» = Q · (P – од.C ) = 80 000 · (5 000 – 4 000) = 80 000 000 грн.

Прибуток «Сигма» = Q · (P – од.C ) = 40 000 · (5 000 – 2 000) = 120 000 000 грн.

Висновок: прибуток «Сигма» більший.

При Р = 6 грн. за 1 літр = 6 000 грн. за 1 тону

Прибуток «Альфа» = Q · (P – од.C ) = 80 000 · (6 000 – 4 000) = 160 000 000 грн.

Прибуток «Сигма» = Q · (P – од.C ) = 40 000 · (6 000 – 2 000) = 160 000 000 грн.

Висновок: прибуток «Альфа» і «Сигма» однаковий.

При р = 7 грн. за 1 літр = 7 000 грн. за 1 тону

Прибуток «Альфа» = Q · (P – од.C ) = 80 000 · (7 000 – 4 000) = 240 000 000 грн.

Прибуток «Сигма» = Q · (P – од.C ) = 40 000 · (7 000 – 2 000) = 200 000 000 грн.

Висновок: прибуток «Альфа» більший.

Загальний висновок: при цінах менше 9 грн. за 1 літр прибутковіше виявляється більш ефективне виробництво, при цінах більше 9 грн. за 1 літр прибутковіше більш продуктивніше.

Підсумок уроку

В обговоренні з учнями вчитель з`ясовує, що визначення більш прибуткового підприємства – комплексна проблема. Для її вирішення необхідно враховувати три основні критерії – продуктивність, ефективність і ціну.

Торгівля або обмін

(Урок – аукціон)

Мета уроку: проілюструвати механізми торгового обману, ознайомити з правилами ефективної покупки, сформувати уявлення про природу обману.

Обладнання: гроші або символи грошей, товари ( туалетний папір, жувальна гумка, пляшка пепсі-коли 2 літра, 2 однакові фотокартки (одна чиста, інша з автографом авторитетної людини).

------------------------------------------Хід уроку ----------------------------------

1. Проблема.

Отже, тема уроку «Торгівля, або обмін».

Вчитель (виправляючи помилку). Сучасні психологи стверджують, що будь-яка помилка невипадкова. Чому я помилився???

Учні. Можливо , вас обманювали в магазині… Продавці завжди обраховують… Торгівля одержує прибутки нечесним шляхом…

Вчитель. А хто, по-вашому, винен в обмані?

Учні. Нечесні продавці.

Вчитель. Невже вони такі погані і злі люди?

Учні. Вони, можливо, і не злі, але обманюють, щоб отримати більші прибутки.

Вчитель. Дійсно. Існує навіть приказка «Не обдуриш – не продаси». І вона стає епіграфом нашого уроку (можна записати на дошці). Тільки в кінці речення мені б хотілося поставити знак питання.

Тому що уникнути обману все таки можна.

Проблема поставлена. Учні поки що впевнені в злій волі продавців і готові зробити все, щоб не потрапити на гачок обману. Настав час використати азарт учнів в грі.

2. Гра

Вчитель. Увага! Увага! Пані та панове, оголошую аукціон супертоварів! поспішайте і будьте активні.! Перший лот аукціону – «Кіт в мішку». Беруть участь тільки ті, хто готовий купити товар всліпу. Отже, , ми починаємо.

Вчитель ( показує мішок з незнайомим товаром). Я готовий надати мінімальну інформацію про товар. Це геніальний винахід людства. До сих пір цей предмет являється ознакою інтелігентності сім`ї. В застійні часи в СРСР цей товар був єдиним, хто стояв в опозиції до офіційної преси.

Не знаю, чи пробудила ця інформація цікавість читачів. Але в учнів вона б`є через край.

Вчитель. Починаю торги. Початкова ціна – 1 гривня.

Учні (перебиваючи один одного). 2! 3! 5! 7! 10!

Вчитель. 10 гривень раз, два, три! Продано!

Задоволений учень направляється за товаром. Настав час проаналізувати його думки та почуття.

Вчитель. Як ти думаєш, що в мішку? (дістає з мішка очікуваний товар).

Це … рулон туалетного паперу.

Вчитель. Які почуття ти відчуваєш?

Учень. Мене обманули.

Необхідно проаналізувати досвід гри і закріпити його на конкретних поняттях.

Вчитель. Скажіть, будь-ласка, якої помилки допустився покупець?

Учні. Купив невідоме… Придбав «кота в мішку».

Вчитель. Сформулюємо перше правило покупця: необхідно мати повну інформацію про товар.

Правило можна записати на дошці або в зошитах.

Вчитель. Пані та панове! Оголошую наступний лот продажу! Жувальна гумка «Орбіт» (показує пачку жуйки). Початкова ціна 2 гривні.

Учні. 3! 5! 6!

Вчитель. 6 гривень раз, два, три! Продано! Жувальна гумка «Орбіт» ваша. Отримайте! (Видає одну пластинку з пачки).

Вчитель. Ви можете викрити мене в обмані?

Учні. Ні.

Вчитель. Якої помилки допустився покупець на цей раз?

Учні. Не все дізнався про товар… не уточнив, скільки купує…

Записуємо друге правило покупця: необхідно знати кількість товару, яку купуєш.

Вчитель. Тепер ми, напевне, знаємо все про варіанти обману, і більше нас ніхто не обдурить! Я оголошую третій лот нашого аукціону!

Учні торгуються. Звичайно торгівля в цьому лоті йде до 15 грн.

Вчитель. Продано. Візьміть свій товар, але гроші наперед! Будь-ласка (ніби спохватившись). Так, я обіцяв, що продам 2 л пепсі-коли?

Учні. Так.

Вчитель. Але я нічого не говорив про те, що продаю пляшку. Шановний покупець, вам доведеться випити напій просто зараз!

Вчитель. Муки пепсі продовжуються другу годину підряд. П`ята склянка… Міністерство охорони здоров`я попереджає: пити шкідливо для вашого здоров`я. Ви заплатили за пепсі 15 грн. ?

Учень (мало живий). Платив…

Вчитель. Я можу позбавити вас від мук. Ще 5 грн. і я забираю пляшку.

В кінці-кінців навіть найупертіший здається і платить… за повернення тари!

Нічого парадоксального в цьому немає. Спрацьовує закон спадної граничної корисності.

Учень. Я згодний.

Вчитель. І знову помилка покупця. Хто винен в казусі?

Учні. Покупець. Він не знав про умови продажу!

Вчитель записує третє правило покупки:: необхідно мати інформацію про умови покупки.

Скоріш за все існують інші способи чесного обману покупців, але всі вони вміщуються в принцип неповної інформації. Продовжувати гру неефективно і нецікаво. Крім цього, триразове повторення ситуації на уроці (три лота торгів) достатньо для довгочасного запам`ятовування. Гра непомітно переходить в стадію аналізу. Секрет непомітності в тому, що гра продовжується.

Вчитель. Шановні тричі обдурені покупці! Я оголошую останній лот на торгах. Будьте уважні, тому що це … фотокартка вашого улюбленого співака! (Це може бути книга, фотокартка, диск та інше. Головна умова: це повинен буди важливий товар для учнів.)

Початкова ціна 5 грн.! Один, два, три! Продано!

Учень підходить за товаром.

Вчитель. Ви чесно придбали товар і чесно його отримуєте. Ви б хотіли фотокартку з автографом співака?

Учень. А за скільки?

Вчитель. А скільки б ви дали?

Учень. Вдвічі дорожче.

Вчитель. Вона ваша! І фотокартка і автограф! Але дозвольте задати одне запитання… в чому різниця між фотокарткою і фотокарткою з автографом?

Учень. Автограф можна показати друзям… Це доказ знайомства з співаком… Почнуть більше поважати…

Вчитель. Тобто ви купуєте собі повагу?!

Учень. Виходить, що так.

Вчитель. А хіба підписи інших знаменитих людей роблять вас розумнішим, кращим?

Учень. Мабуть ні.

Вчитель. Тобто ви обманюєте себе, заплативши гроші за псевдоповагу! Не здається вам, що обман покупця починається з їх самообману? Згадайте: перший покупець був впевнений, що йому продають книгу, а не туалетний папір, тому що хотів щоб його більше поважали. Другий і не здогадувався, що його можуть обдурити, і переоцінив повагу до себе. Третій не думав, що над ним так поглузують, тому що він себе поважає. На кінець, четвертий вирішив просто купити повагу. Всі готові були обмаювати самих себе і тому були обдурені.

Відмітимо головне правило покупки: неможливо обманути того, хто не обманює себе сам !

ШКП "Територія успіху"

Девіз: Нажити багато грошей...

Сторінка вчителя економіки

Немає коментарів:

Дописати коментар